...обречённый на вечную горечь утраты и вечное счастье быть собой (М. и С. Дяченко)
Душата ми е стон. Душата ми е зов.
Защото аз съм птица устрелена:
на смърт е моята душа ранена,
на смърт ранена от любов ...
Душата ми е стон. Душата ми е зов.
Кажете ми що значат среща и разлъка?
И ето аз ви думам: има ад и мъка -
и в мъката любов!
Миражите са близо, - пътя е далек!
Учудено засмяна жизнерадост
на неведение и алчна младос,
на знойна плът и призрак лек ...
Миражите са близо, - пътя е далек,
защото тя стои в сияние пред мен,
стой, ала не чуе, кой зове и стене, -
тя - плът и призрак лек!
______________________________________________
Душа моя - лишь стон. Душа моя - лишь зов.
Подстреленною птицей смерть встречаю:
Ведь ранена душа на смерть, я знаю.
И ранила её любовь...
Душа моя - лишь стон. Душа моя - лишь зов.
Скажите мне, что значат встреча и разлука?
Мне кажется, что есть лишь ад и мука,
И мука есть любовь!
Виденье близко - только путь далёк!
В нём радость жизни весело играет,
В нём юности наивность плоть сжигает,
И светится душа, как огонёк.
Виденье близко - только путь далёк,
Она стоит в сияньи предо мною,
Не слышит зова, стона моего не слышит, боли
Плоть и душа - как огонёк.
- что скажете, господа?
и ещё вот:
Моя душа - це біль, вона ридає знов.
Тому підстреленим я мучусь птахом:
Моя душа на смерть поранена тим жахом,
Тим щастям, що зову любов...
Моя душа - це біль, вона ридає знов.
Скажіть, що значать зустріч і розлука?
І та, і інша - то пекельна мука,
А в муці тій - любов!
Мара так близько - та далекий шлях!
Твої бажання, мрії і кохання,
Наївність, юність, щирі сподівання,
І плоть палка, й душа, як світлий птах.
Мара так близько - та далекий шлях,
Тому стоїш у сяйві - і не бачать,
Не чують, як до тебе, мила, плачу,
І плоть, і світлий птах.
Защото аз съм птица устрелена:
на смърт е моята душа ранена,
на смърт ранена от любов ...
Душата ми е стон. Душата ми е зов.
Кажете ми що значат среща и разлъка?
И ето аз ви думам: има ад и мъка -
и в мъката любов!
Миражите са близо, - пътя е далек!
Учудено засмяна жизнерадост
на неведение и алчна младос,
на знойна плът и призрак лек ...
Миражите са близо, - пътя е далек,
защото тя стои в сияние пред мен,
стой, ала не чуе, кой зове и стене, -
тя - плът и призрак лек!
______________________________________________
Душа моя - лишь стон. Душа моя - лишь зов.
Подстреленною птицей смерть встречаю:
Ведь ранена душа на смерть, я знаю.
И ранила её любовь...
Душа моя - лишь стон. Душа моя - лишь зов.
Скажите мне, что значат встреча и разлука?
Мне кажется, что есть лишь ад и мука,
И мука есть любовь!
Виденье близко - только путь далёк!
В нём радость жизни весело играет,
В нём юности наивность плоть сжигает,
И светится душа, как огонёк.
Виденье близко - только путь далёк,
Она стоит в сияньи предо мною,
Не слышит зова, стона моего не слышит, боли
Плоть и душа - как огонёк.
- что скажете, господа?
и ещё вот:
Моя душа - це біль, вона ридає знов.
Тому підстреленим я мучусь птахом:
Моя душа на смерть поранена тим жахом,
Тим щастям, що зову любов...
Моя душа - це біль, вона ридає знов.
Скажіть, що значать зустріч і розлука?
І та, і інша - то пекельна мука,
А в муці тій - любов!
Мара так близько - та далекий шлях!
Твої бажання, мрії і кохання,
Наївність, юність, щирі сподівання,
І плоть палка, й душа, як світлий птах.
Мара так близько - та далекий шлях,
Тому стоїш у сяйві - і не бачать,
Не чують, як до тебе, мила, плачу,
І плоть, і світлий птах.