[Jah Linn]

коли вже нічого не в змозі писати римами,
пиши почуттями - якісь же в тобі лишились?
можливо, з них хоча б деякі стануть дивними,
а деякі - просто дивами: кохання, щирість,

замислені кроки в далекому ритмі поштовху
у той, дивний світ, що його ти створив, не дивлячись.
працюй лише в темряві, світи свої створюй досхочу,
і гру у конструктор тоді неодмінно виграєш.

можливо, ти пишеш лише для того, щоб вижити,
і мертвонароджені плачуть в безодні рядки,
коли не можеш лишити престол насиджений,
щоб подивитись на світлі - навколо - віки.

але ти нічого не в змозі писати римами,
лиш нотами, прозою, хай там як буде дано.
головне, що світи ти ще й досі створюєш дивними.
о! знову створив! то розплющуй. дивись. в вікно.

@темы: поэтическая рефлексия

Comments

[панна Эльза]

Добре. Дуже добре..)

[Jah Linn]

дивно, що тобі сподобалось)

[панна Эльза]

Чому?

[Jah Linn]

тому що мені він не здається таким вже якісним)